Опис проблеми
Проблема збереження і відновлення застарілого будівельного фонду в Україні набуває все більших масштабів. Причина цьому – велика кількість об’єктів громадського та житлового фонду, граничний строк експлуатації яких закінчився або збігає. На сьогодні дуже велику частку складають будівлі, зведені у періоди масового будівництва, які вже давно не задовольняють сучасним вимогам і потребують проведення ремонтно-відновлювальних робіт. Такий стан будівель прямим чином впливає на зниження комфорту перебування українців в будівлях та призводить до значних енерговтрат. Місцеві органи влади, які після децентралізації отримали значні повноваження, намагаються проводити ремонти місцевого будівельного фонду, однак через відсутність чітких планів реконструкції ремонти в будівлях проводяться хаотично, без урахування пріоритетів і реальних потреб місцевих громад. Єдиним правильним рішенням в цій ситуації є розробка Стратегії термомодернізації будівель, яка має стати для місцевих органів влади направляючим вектором у впровадженні державної та регіональної політики у сфері житлово-комунального господарства, будівництва, містобудування та забезпечення енергетичної ефективності будівель.
Шляхи вирішення проблеми
Розробка Стратегії термомодернізації будівель вимагає наявності надійних даних щодо базових енергетичних та експлуатаційних показників по будівлях. Саме тому Міністерство розвитку громад та територій України, за підтримки Проекту міжнародної технічної допомоги «Реформа у сфері енергоефективності в Україні» Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ GmbH, започаткував пілотний проект «Створення Національної бази даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель». До реалізації даного проекту також залучили фахівців ТОВ «ФІАТУ» в якості технічних експертів з енергоефективності та фінансування енергоефективних заходів.
На першому етапі впровадження проекту до роботи в базі було залучено обласні державні адміністрації 12 областей України (Херсонська, Вінницька, Житомирська, Івано-франківська, Миколаївська, Полтавська, Львівська, Чернівецька, Рівненська, Сумська, Кіровоградська, Донецька). Завдяки спільним зусиллям технічних експертів та залучених ОДА була проведена кропітка робота по створенню бази обласних бюджетних будівель та її наповненню надійними та якісними показниками щодо енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель.
Результати та вигоди
Результатом проведеної роботи стало започаткування Національної бази даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель, до якої вже увійшло 6164 бюджетних будівлі з 12 областей України та було сформовано базу надійних даних для розробки Стратегії термомодернізації будівель.
Одним з досягнень запровадження бази стало формування рейтингів енергоефективності будівель залучених ОДА, які вже оприлюднили дані на своїх офіційних веб-сайтах:
Херсонська ОДА https://khoda.gov.ua/
Житомирська ОДА https://oda.zht.gov.ua/main/energozberezhennya/
Івано-франківська ОДА http://www.if.gov.ua/
Миколаївська ОДА https://www.mk.gov.ua/ua/oda/pidrozidyly/gkh/1551099569/
Полтавська ОДА http://www.adm-pl.gov.ua/page/energoefektivnist-ta-energozberezhennya
Львівська ОДА https://loda.gov.ua/news?id=52577
Чернівецька ОДА https://bukoda.gov.ua/new/13567
Рівненська ОДА https://www.rv.gov.ua/energoefektivnist
Сумська ОДА http://sm.gov.ua/ru/reitynh-enerhoefektyvnosti-budivel.html
Кіровоградська ОДА http://ekolog.kr-admin.gov.ua/item/842-reitynh-budivel-oblasnykh-biudzhetnykh-ustanov
Донецька ОДА https://ekonom.dn.gov.ua/ua/ekonomika/energozberezhennya
Крім того, створення Національної бази даних будівель стало безпрецедентним кроком на шляху до запровадження повної інвентаризації громадських та житлових будівель країни в єдиній системі, що раніше не було можливим.
Як результат, запровадження Національної бази даних будівель не лише створило передумови для формування Стратегії термомодернізації будівель, а й стало доказом інституційної спроможності влади рухатись, використовуючи системні підходи, до визначеної мети – збереження існуючого будівельного фонду, підвищення ефективності його експлуатації та суттєвого підвищення комфорту перебування людей.